Наркотические вещества Сосенский КОКАИН ГАШИШ Амфетамин Марихуана A-PVP

Але, бро! Маю для тебе цікаву історію. Уявляй собі, я щойно купив закладки амфетаміну і розшарився на всю катушку!

Давай зразу по нормі, хочу тебе попрощупати, бо ця шняга вартує уваги. Так що, займайся бізнесом, слухай.

От я тут нашов місце, куди можна без б купити дурю. Друг порекомендував мені один місцевий ділер, він знає свою справу. Прийшлося поговорити з ним, як з нормальним хлопцем, бо він розумієш, влучив у наш сленг.

Договірився з ним на зустріч, ну і поїхав я на ділову поїздку. Прямо в центрі, де гуляють панки й гопники, бачу цей ділер, стоїть припаркований в шикарному авто, на автопілоті. Таця святкувала!

Збагнувши, що зараз у мене буде жоско, підбіг до його авто і спродав на рівне місце. Він відкрив капот, а я побачив купу пакетиків. Відразу взяв на пробу один, колюся, і почуваю парадіз!

По заборони, брателки, ця штука фіалить, перекручує голову, але нічого з цим не можна поробити, бо амфетамін - це наша велика дурь. І зрозумівши, що це бруталий поцінуток, не міг стриматися і якраз з такими енергетиками вирушив гуляти по магазинам.

Ти ж знаєш, що колотися з гашишом на вулиці - не найкраща ідея, тому я його не тягнув з собою.

Зустрів двох своїх панібратів - Диму та Хоми, і розмовив їх до нашої неймовірної прогулянки. Вони також не могли відмовитися від частки жоского задоволення. Всі троє на автопілоті, шмагаємо по магазинам з енергетикою, які просто магнітять наші відпалені очі.

Збираємося ми покупати одяг, бо внутрі нас вже гріє від цієї ейфорії. Хома зайшов до магазину в стилі "streetwear", а Дима взяв курс на "hip-hop" вбрання.

Я ж такий лузер, що голова вертиться і не можу вибрати, де мені обрати стильний наряд. Вирішив підбадьорити себе ще однією закладкою, щоб бути на одній хвилі із хлопцями.

В одному магазині, фіксую, що наш тусовщик Дима, молодець, забрав його усякого роду хіпстерську брендову шмотку. Після цього, він вибрав собі новеньку кепку, щоб круто виглядати на нашому гетто клубі.

В той час я вмостився перед вітринами, вихваляючись перед мимоволі проходящими тим, що я такий стильний і остаточно завис на ефектну косуху. Тут, зрозумівши, що маю по тій же лінії, як і скині, швиденько освіжив відчуття результатом дочірньої закладки.

Дощу над яв рулон, драйв і адреналін розлетілися по крові. Моказ як підар, відразу помітив це нове мене, і вирішив підмітити мою зовнішність. Цим замануло мене ще більше. Вона прийшла, заговорила, і вирішила захотіти сотні тисяч моїх гривень.

А що мені робити? В той момент я хотів поплавати по хмарам, але тут таке зветься: тільки хавай челядину. Не втикати б бобровий потік, а просто бити на гошблек.

На жаль, такі пригоди не можна продовжувати вічно, і ми почали повертатись до нашого району, знаючи, що нас жде море усього того самого незабутнього божественного колотого металу.

Отак я купив амфетамін, погуляв по магазинам, вшантажував модників своїми стильними виборами і познайомився з мадам, що взагалі супер. Без проблем скажу, що цей день залишиться в моїй пам'яті надовго.

Олежа, ну что за день!? По-моему, я просто накинул килофефилина. Вчера сходил с Жориком в черное тупое заклятые место, где всегда царит какая-то жесткая атмосфера. А там, оказывается, фига людей шманаются! Я хотел сначала барбитуратные закладки купить, чтобы ощутиться еще сильнее, но решил сосредоточиться на хорошо заправленных амфетаминах. Мля, такой образ действия загорировался, что я был ушибленный от этой идейки. На всякий случай, чтобы не быть полным мудаком, взял с собой ковырялку, на случай, если понадобится расслабиться, а сасные оксики у меня уже в запасе были. Вот так я собрался скататься на пляж, и это была возможность снова окунуться в наркотическое опьянение, ведь пляж всегда магнитит долбанутую молодежь. Итак, я и Жорик на электричке качнулись к берегу. Приезжаем, а там толпа мразоты, одни измазываются в грязи, другие пьют, третьи рокеры дрыгаются и на бухнувших катятся. В общем, все как у нас в городе. Лезем в воду, мало ли, вдруг клево там что-то происходит. Ага, даже прикол есть! Нам на глаза попалась группа дурных баб, расчехляющих плэйсики. Один из них, ну просто холуйский тип, дает под знаменитую Purple Haze, и я вижу, как в его руке мигает че-то фиолетовое. Оказалось, у них на берегу спецместечко с закладочками. Ну ярко же, думаю, идем с Жориком туда. Там, между прочим, полный кайф и туса! Везде такие дебилы с глазами залитыми катками, похожие на зомби. А рядышком новенькие шкурки, с ушамы на ногах и всякой шлепотнякой. Ну как там не начать знакомиться!? Познакомился с парнем, который в барбитуратами гонялся, такой адовый туз. Пообщались, он мне рассказал, что у него кольцевые тучи, и он всегда рвется камнем в наркотическое небо, но проступки его окружающих постоянно спускают его на землю. Все оказалось сказочно, пока Жорик не заметил парня с наверно самым дерзким обличьем, которого только он мог назвать "сасным". Этот сопляк с таким стиле зашел на жару с несколькими рубасами и прям так и ждал, пока кто-то потащится его трухануть. Ну а эта гонка только была кайфом! Все было настолько бесподобно, что мы с Жориком забыли про все околопляжные шутки на пляже. Не знаю, как вспомнилась эта история, но вспомнилась. А то, что мы когда-то на заре времен решили сдохнуть, загорая где-то на берегу. Мы шли куда-то в пустоту, вышли на пляж, и в нас ударила мягкость песочной пыли. Сели тут у воды, просидели часа два, облачились. Потом сидишь и задумываешься, наступает некое молчание, ты начинаешь бахать глубокой водой, казалось бы, где-то здесь, а ты уже на ту нашу параллельную гистограмму, которую обычно называют наркотическим опьянением жизнь начинает заново. Вот так, совершенно неразумные и глупые какие-то поступки, и все же они наводили на задумку. Мы задумывались и нашли для себя новые объяснения того, что мы делаем, почему так поступаем. Для некоторых наркоманов, это единственный способ выражать свою идентичность, быть собой, идти против течения, хотя можно быть забитым и замороченным, как в том анекдоте. Может быть, в этом и есть смысл, наши крылья? И вот, вернувшись к друзьям, Жорик и я продолжили нашу кайфовую жизнь, закинули наши обвинения в жопку обыденности, и двинули дальше. Мы были живыми пленниками нашего времени, и это было збс! Залетели на какой-то тусе, где играл Hendrix, и я помню, как мы с Жориком посмотрели друг на друга, поняли без слов, что это был Purple Haze, и наш мозг треснул на миллиард частей. Короче, одна жизнь - одно наркотическое опьянение.